Як люди думають

 та книга, дивлячись на ложку на обкладинці, спочатку можна подумати, що це гастрономічне видання. А власне, так і є. Тому що під обкладинкою — їжа для роздумів. Люди мало думають про "винажерний". Обідне робиться автоматично, що оточується краєм свідомості, а мислухова діяльність у найкращому випадку належить до роботи. В підсумку творчий початок у людині може згаснути, якщо не підживлюється ззовні. З багатьма це й відбувається. А підживити його ззовні можна лише думаючи. Напевно, тільки діти йбрець здатні своїми питаннями змусити нас по-справжньому думати над простими речами. І ще такі книги, які змушують заново відкривати для себе світ. Де на кожній сторінці — незвичайні факти, головоломки, історії, загадки та казки, "звичайні" речі та дії, побачені через призму чужого менталітету. Фішки книги Проект повністю авторський. Книга видана на "народні гроші": для того, щоб вона вийшла, сотні людей внесли свою лепту.

  Для тих, кому потрібно терміново струсити власне мислення й вийти за межі стереотипів. Для тих, кому не все одно, чи думатимуть наші діти самі, чи хтось думатиме за них. Від автора мені хочеться десакралізувати процес творчого мислення. Показує, що воно складається з набору простих і зрозумілих алгоритмів, яким може навчитися кожен. Коли ви були маленьким і давали недовершену відповідь, можливо, батькитокували вам: "А якщо подумати?". Слово "подумати" вони повторювали, але ось що насправді воно означає — не пояснюють. Я хочу, дотримуючись поради Ейнштейна ("Все треба спрощувати доти, поки це можливо, але не більше того"), спробувати пояснити - що означає "подумати". Я спробував придумати алфавіт мислення. Мені здається, що це може спростити як придумування чогось нового, так і пояснення того, як людина прийшла до тієї чи іншої ідеї. До того ж ідея, виражена графічно, запам'ятовується набагато краще. І, можливо, створення алфавіту мислення дасть змогу відхиляти Людвіга Вітгенштейна, який вважав, що межі нашої мови означають межі нашого світу. Можливо, алфавіт дасть змогу спочатку здійснювати розумові операції, а вже потім знаходити отриманий результат словесний аналог.