Товаришки. Новели

«Товаришки. Новели» — це короткі історії з побуту родин національної інтелігенції, засновані на власному досвіді Ольги Косач, відомої під псевдонімом Олена Пчілка. З її повістей читач знайомиться з життєвим ладом еліт кінця XIX століття.

Нетипова українська класика

Шляхетні візити й інтелектуальні салони для тодішніх панночок були вишуканою забавою, а водночас і місцями пошуку вдалої партії для шлюбу. В цьому інтелігентному середовищі національної ідеї дівчата знаходили майбутніх чоловіків, небайдужих до українства. Знайомились також з однодумицями, що прагнули більше знань і прав. Одна з повістей знайомить з першими українками, які здобували лікарський фах у Швейцарії. Українська письменниця Олена Пчілка сміливо розвінчує стереотипи й викриває подвійні стандарти у своїх міських сюжетах.

« — Се учена книжка!

— Учена! — переказала гостя з якимсь одмінним виразом. Стара господиня, постерігаючи в її розмові якусь непевну ноту, турботно поглянула на бесідницю, але та, невважаючи на се, з тим же самим гострим поглядом спитала в дівчини мовбито просто:

— Скажіте мені. Любочко, будьте ласкаві, чи то правда, нібито тепер в учених книжках пишуть, що люди походять од мавп?

Старенька господиня глянула на гостю вже зовсім перелякана, але та одповіла їй поглядом: «Чого ви лякаетесь? Се зовсім не про те річ, що ви думаете».

Про українську літературу просто й зрозуміло

Серія «Неканонічний канон» крім самого тексту також завжди надає ключ до читання, написаний провідними літературознавцями. З передмови ви дізнаєтесь усе необхідне для розуміння твору:

Хто написав цей текст і яких поглядів він/вона дотримувались;

Які ідеї й тенденції панували в літературі в часи написання твору;

Наскільки твори автобіографічні та ще багато літературних цікавинок, яких не знайти самостійно.

Ключ до тексту збірки «Товаришки. Новели» називається «Між Полтавою й Цюрихом: як панночки ставали емансипантками».

«Для нас сьогодні цікаві Пчілчині "Артишоки", бо трагікомічний матримокіальний сюжет служить ще й для демонстрації того, як сприймають наші дідичі російських скоробагатьків, котрі шукають заробітків і гараздів у «малоросійському краї», Знов таки. схожі колізії розгортали, до прикладу. Іван Нечуй Левицький, Людмила Старицька-Черняхівська, адже імперське чоловіцтво охоче навідувалося до Києва і Полтави в пошуках наречених. (Ба більше, у драмі "Милість Божа" Старицька Черняхівська наголошує що така політика змішаних шлюбів толерувалася, заохочувалася московською владою)», — відома літературознавиця й критикиня Віра Агеєва, авторка ключа до збірки «Товаришки. Новели».