Занулення

Дія відбувається в тому ж похмурому відносно близькому майбутньому, що й дія «Нейроманта», однак цього разу Ґібсон приділяє значно більше уваги дійовим особам і світові, де їм випало жити. Три на позір не пов’язані історії збігаються в несподіваному фіналі. Корпоративний найманець допомагає відомому вченому змінити місце роботи, мистецтвознавиця-галеристка шукає автора таємничих артефактів, стилізованих під роботи давно померлого художника, юний кібержокей робить перші кроки в матриці й зустрічає тих, кого там бути не може, — і все це за кілька років після подій, описаних у «Нейроманті».

У «Зануленні» Ґібсон продовжує досліджувати взаємодію природного й штучного, матеріального і містичного, людей і технологій, які безповоротно змінюють світ. Читачі знову потрапляють у химерне «запилюжене» майбутнє без путівника і разом із персонажами досліджують світ, такий подібний і водночас лячно відмінний від нашого сьогодення.